Сьогодні у Вінницькому фаховому коледжі Університету «Україна» відбулася подія, яка назавжди залишиться в наших серцях. 
Ми випустили не просто студентів. Ми випустили покоління незламних. 
Чотири роки тому вони прийшли до нас зовсім юними. А сьогодні залишають стіни коледжу дорослими, сильними, свідомими людьми, яких загартувало життя. 
Разом ми навчалися під звуки сирен 
, разом спускалися в укриття, переживали ракетні обстріли, відключення світла 
, безсонні ночі та тривожні ранки. Разом волонтерили 
, виготовляли окопні свічки 
, підтримували наших захисників та щодня вірили в Перемогу.
Цей випуск був особливим для всього нашого колективу. Ви стали для нас не просто здобувачами освіти. Ви стали частиною великої родини. 
Ми разом дорослішали, вчилися бути сильними, підтримували одне одного і проживали кожен день так, щоб він наближав нашу спільну мрію — мир. 
Сьогодні було багато усмішок 
, обіймів 
і сліз 
. Бо відпускати тих, хто став рідним, завжди дуже непросто.
Але ми не говоримо вам: «Прощавайте!» 
Бо для багатьох із вас наша спільна історія вже продовжується у Вінницькому соціально-економічному інституті Університету «Україна». 
І ми щиро раді, що й надалі будемо разом — навчатися, зростати та досягати нових вершин. 
Дорогі випускники!
Дякуємо вам за ці чотири роки. 
За довіру. За людяність. За добрі серця. 
За вашу незламність. 
Нехай отримані знання стануть міцним фундаментом ваших майбутніх перемог. 
Нехай кожен із вас знайде своє покликання, буде щасливим 
, успішним 
, коханим і завжди пам’ятає: у стінах нашого коледжу вас завжди любитимуть, пам’ятатимуть і чекатимуть. 
У добру путь, наші дорогі випускники! 
Не прощаємося… До нових зустрічей!